Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ворожити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ворожити — (да) врачувам; (да) предсказвам бъдещето … Църковнославянски речник
поворожити — рожу/, ро/жиш, док. 1) Вгадати майбутнє чи минуле (на картах, по лініях долоні і т. ін.). 2) Ворожити (у 1, 2 знач.), чарувати якийсь час. 3) Закінчити ворожити (у 1, 2 знач.), чарувати. 4) біля (коло) кого – чого, перен., жарт. Поратися біля… … Український тлумачний словник
ворожить — ворожу, укр. ворожити, др. русск. ворожити, болг. вража колдую , сербохорв. вра̀жати – то же, словен. vražiti вредить колдовством , чеш. vražiti колдовать, желать, проклинать , польск. wrożyc ворожить, предвещать . По видимому, от ворог; см.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
ворожіння — я, с. Дія за знач. ворожити 1), 2) … Український тлумачний словник
гадати — I а/ю, а/єш, недок. 1) про кого – що і без додатка. Думати, розмірковувати. || Мріяти. 2) перев. із спол. що. Мати думку, міркування з якого небудь приводу; вважати. || Передбачати, припускати. 3) з інфін. Мати намір що небудь робити. ||… … Український тлумачний словник
доворожити — рожу/, ро/жиш, док. Закінчити ворожити … Український тлумачний словник
загадувати — ую, уєш, недок., загада/ти, а/ю, а/єш, док. 1) неперех. Намагатися знайти відповідь на що небудь задумане за якимись прикметами або ворожачи на картах, воскові і т. ін.; ворожити. 2) перех. і без додатка, зі спол. щоб, з прийм. до, на, з інфін.,… … Український тлумачний словник
проворожити — рожу/, ро/жиш, док. 1) перех. Витратитися на ворожіння. 2) неперех. Ворожити (у 1 знач.) якийсь час … Український тлумачний словник
пророкувати — у/ю, у/єш, недок. 1) перех. і неперех. За релігійними уявленнями – проповідувати волю божу. || заст. Вгадувати майбутнє чи минуле на картах і т. ін.; ворожити. 2) перех. і без додатка. Передбачати що небудь; прорікати. 3) перех. Бути ознакою,… … Український тлумачний словник
